засилати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завдавати — даю/, дає/ш, недок., завда/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) чого, рідко що. Робити, чинити кому небудь щось неприємне; заподіювати. || У сполуч. з деякими іменниками означає дію, результат якої виражено іменником. || Викликати, спричиняти що… … Український тлумачний словник
запроторювати — юю, юєш, недок., запрото/рити, рю, риш, док., перех., розм. 1) Ховати, класти що небудь так, що важко знайти. 2) Відправляти кого небудь кудись (перев. з недобрим наміром або далеко). || Ув язнювати, засилати … Український тлумачний словник
засилання — я, с. Дія за знач. засилати 1), 2) … Український тлумачний словник
засилатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Пас. до засилати 1 3). 2) розм. Просити згоди на шлюб у дівчини, жінки або її батьків через старостів … Український тлумачний словник
заслати — I див. засилати. II див. застилати … Український тлумачний словник
сват — I а, ч. 1) Людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних сватає обрану особу; староста у весільному обряді. || Людина, що часто й охоче виконує такі доручення. Засилати сватів. 2) Батько або родич одного з подружжя щодо… … Український тлумачний словник
